Стендова доповідь №3
РОЗДІЛ: КАРДІОЛОГІЯ
МОДЕРАТОРИ : проф. Сичев Олег Сергійович, д.м.н. Іркін Олег Ігорович, д.м.н. Міщенко Лариса Анатоліївна
ДОПОВІДАЧ: Л.О. М’якінькова, Д.Д. Баклицький (Полтава)
ЧД-18 / хв., SpO2-99%, ЧСС-100 / хв., АТ-90/60 мм рт.ст., де критерії кардіогенного шоку?
Вельмишановні модератори, дякую за поставлені запитання, відповідаючи на них ми переконуємось в нетиповості даного клінічного випадку.
«Кардіогенний шок – прояв гострої серцевої недостатності, при якому спостерігається порушення перфузії органів та тканин організма внаслідок зниження насосної функції серця після корекції переднавантаження». Погоджуємось, що для кардіогенного шоку, у пацієнта не було ознак застою в малому колі кровообігу, виражених ознак гіпоперфузії органів (олігоанурії, на момент поступлення не було технічних можливостей до проведення ЕХОКС з визначенням серцевого індексу). Пацієнт поступив у відділення з можливістю проведення первинної інтервенційної стратегії лікування гострого коронарного синдрому(ГКС). У пацієнта були наявні наступні критерії ГКС: елевація сегменту ST, підвищення рівню кардіоспецифічних ферментів. Діагноз кардіогенного шоку, як ускладнення ГКС, був використаний на етапі «Двері-балон», враховуючи наявність артеріальной гіпотензії (артеріальний тиск 90/60 мм рт.ст. на фоні в/в інфузії дофаміну, призначеного БШД), тахікардії, ознак периферичної вазоконстрикції – блідість, пітливість, холодні на дотик кінцівки. Результати коронароангіографії, проведеної через 30 хв. від моменту госпіталізації, виключили діагноз ГКС та кардіогенного шоку. Визначений рівень глікемії (при поступленні більше 40 ммоль/л), направив діагностичний пошук причин порушення гемодинаміки та інфарктоподібної ЕКГ у бік гіперглікемії, дефіциту інсуліну, який регулює роботу Na-K+ АТФ-ази, та як наслідок, електролітного дисбалансу.
Що значить симптоматична терапія?
На момент госпіталізації пацієнта було призначено терапію, направлену на підтримку гемодинаміки, зважаючи на неможливість встановити діагноз без додаткових методів обстеження, корекцію вуглеводного, за отримання електролітів крові – електролітного балансу. Застосовували наступні препарати: фармасулін Н в/в струминно та інфузійно у розчині глюкози, дофамін в/в – відключено в операційній внаслідок стабілізації гемодинаміки, реосорбілакт, ізотонічний розчин натріюхлориду, метоклопрамід. Антиаритмічні засоби з метою відновлення синусового ритму не призначались, так як було припущено, що пароксизм фібриляції передсердь мав вторинний генез по відношенню до порушень електролітного обміну, що і виявилось при подальшому обстеженні. Синусовий ритм відновився через 4 години.
З повагою, М′якінькова Л.О., Баклицький Д.Д.